|
 |
 |
 |
Відкритий лист-вірш депутатам Верховної Ради України, які збираються голосувати в другому читанні за мовний законопроект Ківалова-Колесні |
15.06.2012
До українців
Відкритий лист-вірш депутатам Верховної Ради України, які збираються голосувати в другому читанні за мовний законопроект Ківалова-Колесніченка
ДО УКРАЇНЦІВ Я запитую в себе, питаю у вас, у людей, Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці: Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, Коли ми перестали гордитись, що ми — українці? І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот, І що є у нас дума, яка ще від Байди нам в’ється, І що ми в Україні — таки ж український народ, А не просто юрба, котра в звітах населенням зветься. І що хміль наш — у пісні, а не у барилах вина, І що щедрість — у серці, а не в магазинних вітринах, І що є у нас мова, і що українська вона, Без якої наш край — територія, а не Вкраїна. Я до себе кажу і до кожного з вас: −говори! Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати. Нелукаво спитаймо — відколи, з якої пори Почали українці себе у собі забувати? Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття, У якому свідомості нашій збагнути незмога, Чом солодшим од меду нам видався чад забуття Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога? Українці мої! То вкраїнці ми з вами — чи як? Чи в «моголах» і вмерти судила нам доля пихата? Чи в могили забрати судилось нам наш переляк, Що згнітив нашу гідність смиренністю «меншого брата»? Українці мої! Як гірчать мені власні слова!.. Добре знаю, що й вам вони теж — не солодкі гостинці. Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива, Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці. І тоді в мені ниє крамоли осколок тупий, Мене думка одна облягає і душить на славу: Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи, Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву? Тож хіба не впаде й не закотиться наша зоря, І хіба не зотліє на тлін українство між нами, Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами? Українці мої! Дай вам, Боже, і щастя, і сил. Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина. Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил, Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна...
|
|
 |
|
 |
|
Щиро вітаємо із Днем народження!
ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФСПІЛКИ
ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
79005 м. Львів, проспект Шевченка,7 кімн. 43-47,
факс: (032) 235-70-70
e-mail: profspilkaosvity@litech.net

|