Львівська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України
ГоловнаМапа сайтуE-Mail Виконавчий апаратПравова консультація

Офіційне інтернет-представництво Президента України

Офіційний портал Верховної Ради України

Урядовий портал

Міністерство освіти і науки України

Міністерство соціальної політики

Федерація професійних спілок України

ЦК профспілки працівників освіти і науки України
Освітній портал Львівщини

 ОСНОВА Педагогічний часопис Львівщини

Відкритий лист-вірш депутатам Верховної Ради України, які збираються голосувати в другому читанні за мовний законопроект Ківалова-Колесні
15.06.2012

 

До українців

Відкритий лист-вірш депутатам Верховної Ради України, які збираються голосувати в другому читанні за мовний законопроект Ківалова-Колесніченка

ДО УКРАЇНЦІВ

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми перестали гордитись, що ми — українці?

І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще від Байди нам в’ється,
І що ми в Україні — таки ж український народ,
А не просто юрба, котра в звітах населенням зветься.

І що хміль наш — у пісні, а не у барилах вина,
І що щедрість — у серці, а не в магазинних вітринах,
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край — територія, а не Вкраїна.

Я до себе кажу і до кожного з вас: −говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати.
Нелукаво спитаймо — відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати?

Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості нашій збагнути незмога,
Чом солодшим од меду нам видався чад забуття
Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога?

Українці мої! То вкраїнці ми з вами — чи як?
Чи в «моголах» і вмерти судила нам доля пихата?
Чи в могили забрати судилось нам наш переляк,
Що згнітив нашу гідність смиренністю «меншого брата»?

Українці мої! Як гірчать мені власні слова!..
Добре знаю, що й вам вони теж — не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.

І тоді в мені ниє крамоли осколок тупий,
Мене думка одна облягає і душить на славу:
Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи,
Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?

Тож хіба не впаде й не закотиться наша зоря,
І хіба не зотліє на тлін українство між нами,
Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря
Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?

Українці мої! Дай вам, Боже, і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна...


Щиро вітаємо із Днем народження!

ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

79005 м. Львів, проспект Шевченка,7 кімн. 43-47,
факс: (032) 235-70-70
e-mail: profspilkaosvity@litech.net

FB сторінка Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України

© 2009. Львівська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України. Всі права застережено.

               Проспект Т. Г. Шевченка, 7, кімната 43-47, Львів 79005, тел. (032) 235-70-82
© 2009 WebMaisternia