08.10.2013
Третього жовтня 2013 року у Львівській опері відбулося обласне святкування Дня працівника освіти.
Хіба вперше сиджу на концерті в одному з кращих театрів Європи – Львівському оперному? Сюди вже традиційно запрошують сотні представників учительства відсвяткувати помпезно, в доброму розумінні цього слова, професійне свято. Цього разу мої очі, майже постійно, – на мокрому місці. Це буває тоді, коли особлива благодать проймає до кісточок... На сцені –співаки і танцюристи, самобутні таланти, яким Господь дав особливу енергетику, та добрих учителів.
Притримую ейфорію, бо нервую: шкода, що ті миті, в які перетворилися три години мого життя з цими вибраними юними талантами та їх педагогами, більше ні для кого й ніколи не повторяться. Їх знімало телебачення, але, на жаль, повної трансляції концерту не демонстрували по Львівському телебаченню - для моєї старенької вчительки, для мами, яка не може дивитися телевізор через засилля негативу і жахів. Такий концерт додав би їм, як і мені, снаги до життя. Дітям, цілим сім’ям - істинної гордості за свою культуру і державу. Може всупереч діалектичному матеріалізмові такі духовні перли ставали б поштовхами до подолання кризи економічної?.. Як у свій час, танцювальні марафони в Америці.
Мені ж просто дуже захотілося жити і радіти цьому життю. Побігла до праці, щоб під враженням поділитися з Вами вдоволенням від справжнього свята душі, яке не так часто трапляється. Радість була й від того, що одним з його фундаторів, разом з галузевим департаментом, стала обласна організація профспілки освіти і науки, з якою співпрацюю.
Коли відзначали 24 кращих вчителів, п’ятірку вихователів дитсадків і шестеро кращих освітян Львівщини, які стали найпомітнішими професіоналами в усій Україні, на сцені серед депутатів обласної Ради, очільників області і освіти, стояла одна-єдина жінка і виступала з вітальним словом – профлідер освітян області Марія Яцейко.
Її заступник Галина Долішня ще перед початком урочистостей шепнула мені, щоб не пропустила, коли будуть нагороджувати за особливі старання в оздоровленні спілчан, хорошу організаторську, господарну працю на благо спілчанина директора галузевого освітянського пансіонату «Пролісок» з Трускавця Юрія Шевціва та голову Самбірської районної галузевої профспілки освітян, депутата Самбірської райради Ірину Цуприк. Цьогоріч, каже пан Юрій, провели ремонт першого поверху, пансіонат користується популярністю в освітян усіх областей.
Я перестрахувалася і сфотографувала номінантів у ложі театру (див фото). А голова галузевої профспілкової організації Дрогобиччини, депутат райради Ольга Грицик теж наперед повідомила: її бойовий заступник - переможниця Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року», талановита вчителька інформатики Рихтицької загальноосвітньої школи Наталія Жук отримає нагороду з рук голови облдержадміністрації Віктора Шемчука та депутата обласної ради Петра Колодія - не лише Диплом і квітку, але й конверт з не принизливою сумою – 10 тисяч гривень. Наталія Іванівна - випускниця цієї сільської школи, молодий педагог, повернувшись у рідні пенати, не згубила свій творчий потенціал і у сільській Рихтицькій школі.
Даруйте за зухвалість, але коли на сцені виступали самодіяльні ансамблі Центру дитячої та юнацької творчості Львова, народний художній колектив - музичний дитячий театр «Погулянка» у витончених костюмах для народного, сучасного танцю, коли вчитель із золочівської Словіти, сімейний ансамбль з Яворівщини та тріо переможців Всеукраїнського конкурсу «Співоча освітянська родина» виконали українські пісні на найвищому мистецькому рівні, я з гордістю глянула в ложу особливого гостя свята – Генерального Консула Республіки Польща Ярослава Дрозда. «Нехай би це бачила вся Європа – не соромно!» Згадала слова володаря Всесвітнього фольклорного Оскара, керівника ансамблю «Горицвіт» Львівського медуніверситету Зенона Колобича «Завчасу ми відвернулися від своїх шароварів та «Гопака», який заводить кожного, незалежно від національності, і змушує поклонятися нашій народній культурі світ, стає успішною дипломатією на всіх континентах».
Голова міста Андрій Садовий гарно дивився на сцені, вручаючи вибраним нагороди, а львівським освітянам оголосив - 80 відсотків винагороди за сумлінну працю. По області, в основному – п’ятдесят.
До речі, цьогоріч концерт до Дня працівника освіти відрізнявся від попередніх тим, що основою його стали кращі аматорські колективи закладів освіти області, у тому числі провідних вищих навчальних закладів – Львівського національного університету імені Івана Франка, який репрезентував високий рівень мистецької освіти і культурологічної практики порівняно нового для вишу факультету культури- кафедри мистецтва та режисури; Львівської Політехніки, який присутнім, а серед них був ректор Юрій Бобало, представляв ансамбль танцю «Вірність» та ансамбль бандуристів «Заспів». Національний університет імені Івана Франка також показав гостям свій давній і прекрасний ансамбль пісні і танцю «Черемош».
Вчителів привітали професійні актори і співаки Ярослав Музика та Софія Федина.
Безсумнівно: в цей святковий день у залі Львівської опери зібралися кращі з кращих «скульпторів дитячих душ». Коли нагороджували за заслуги перед освітою і молодими поколіннями ветеранів вчительської ниви - педагогів, громадських діячів, колишніх керівників від освіти Анатолія Максимовича Вовка та Любу Федорівну Ривко, яка й сьогодні є активістом профспілкової Ради ветеранів, зал встав, плескаючи, стало на душі якось певніше і затишніше: хто поважає минуле, гідний майбутнього.
Ольга Лобарчук
