05.02.2014
В редакцію зателефонували зі Стрийщини: “Прочитали у вашій газеті настанову 104-річного карпатського мудреця Андрія Ворона: “Живи у поті чола”. Справді, не можна збудувати ні власну справу, ні державу, не працюючи в поті чола. Праці рук і душі потрібно від кожного. Додзвонювачка (не хотіла назвати свого прізвища) продовжила, вважайте це ліричним відступом до мого головного прохання: напишіть про нашу голову Стрийської районної організації профспілки працівників освіти і науки Ганну Іванівну Микитчак, яку ми вже п’ятий раз обираємо нашим лідером.
В телефонному режимі, звичайно, про все нашу візаві не розпитаєш. І тільки у спілкуванні з самою Ганною Іванівною, зрозуміли, чому її спілчанка, яка вочевидь, дуже добре знала п.Ганну, розпочала з “праці у поті чола”.
Ще ученицею Ганна Гуменна (Микитчак) прославилася на все своє село Тейсерів, що на Жидачівщині, тим, що, очолюючи учнівську виробничу бригаду, обробляли у післявоєнні 50-і 4 гектари колгоспного льону, - заробила для школи на грандіозну тоді покупку - телевізор вітчизняного виробництва. Голова колгоспу згодом признався юнці: “Я б тебе ніколи з господарства не відпустив, якби не вступила в Дрогобицький педагогічний.” Але що там колгоспний керівник! Двояке відчуття було і в її матері, що мусила відпустити з дому наймолодшу з трьох доньок і чи не найретельнішу свою помічницю.
Батько загинув на війні, піднімала дітей мама сама. Кажуть наймолодша Ганна дуже вдалася до свого батька. Він був столяром, муляром, теслею, садівником. Ким він тільки не був. Ганна ж не була лише мулярем.
Про її “зелений кулак” кажуть: кілок встромить у землю і той проросте. Покійний її чоловік – майстер телекомунікацій - завжди додавав: “Моя дружина має “запої” в читанні книжок і на вишивку.”
Ганна вишиває з 10 років. Освоїла всі техніки. Кому тільки вона за своє життя не вишивала і не дарувала витвори своїх рук – від картин, сорочок до рушників. Давно пора її персональну виставку організовувати.
Буває ж так: обдарує людину Бог настільки всесторонньо: Ганна Гуменна – Микитчак була серед першого випуску факультету методики і педагогіки початкового навчання, зуміла прекрасно освоїти курс фізики та математики, які викладала у Вівнянській сільській школі на сусідній Стрийщині. Стала заступником директора, інспектором шкіл району.
Півстоліття педагогічного стажу. Сорок з них віддала громадській профспілковій роботі, яку почала студентським профактивістом. Встигає вона ще й тепер співати у вчительському та церковному хорі. Ні сім’я, в якій виховувала двоє дітей, ні роки не перекреслили її головне життєве кредо: як можеш, служи людям. “Ставлю, каже, себе на місце тих, хто прийшов до мене за поміччю. Як не можу одразу вирішити проблему, розраджую добрим словом.”
Щороку добивалася профспілка спілчанам чи не найвищого в області відсотка винагороди за сумлінну працю. Минулоріч отримали менше – “кризових” 50 відсотків. Поступово вирішуємо питання з доїздом вчителів до місця праці. Хоч маємо 8 шкільних автобусів, є ще й такі, хто доїжджає рейсовими і потребують грошової компенсації.
Дев’ять молодих сімей вчителів подали в область документи на пільгові кредити на житло. За цим теж треба прослідкувати, час від часу нагадувати чиновникам. Словом, всіляко “пробивати” спілчанські інтереси. Добиваємось, каже Ганна Іванівна, і виплати оздоровчих коштів техперсоналу.
Працювати є над чим і від дружної допомоги свого активу Ганна Іванівна Микитчак ніколи не відмовляється. І, як звикло, щиро покладається на свідомість кожного зі своїх 1638 спілчан. А якщо вони за неї горою і навіть “до редакції дійшли”, то сподівання не даремні.
З нагоди її особистої круглої дати від дня народження потурбувалися про неї й керівники обласної та Центрального комітету галузевої профспілки. Профлідер освітян Львівщини Марія Яцейко та її заступник Галина Долішня привітали нещодавно районного профлідера зі Стрийщини Ганну Микитчак з присвоєнням їй нагрудного знака “Заслужений працівник проф-спілки працівників освіти і науки України” зі ступенем “Срібна відзнака”.
Разом зі спілчанами здоровимо Вас, шановна п. Ганно, з ювілеєм і зичимо гараздів у праці і у вашій родині.
Ольга ЛОБАРЧУК
На фото: Цікаве, відкрите обличчя Ганни Микитчак помітив кореспондент Всеукраїнського інформагентсва серед тисяч інших навіть у столиці. Нехай і це буде для неї приємним сюрпризом.
