06.04.2015
Студентські профспілки – наймобільніший пласт громадської організації, індикатор її життєздатності і майбутнього. В цьому середовищі щодо лідерів проходить природній добір, парашутисти, якщо й потрапляють, то, як правило, довго не затримуються… Чітко спрацьовує сарафанне радіо: переказав один одному. Благо 2450 членів молодіжної проф-спілки Львівського національного Лісотехнічного університету України контактують у своїх гуртожитках та аудиторіях щодня. 144 делегати, з яких на підсумкову за 5 років звітно- виборну профспілкову конференцію прибуло 107 голів профгруп, скориставшись, крім можливості висловитись про роботу організації, сказати й про наболіле представникам адміністрації університету в особі проректора Юрія Цинтилюка, заступників директорів інститутів, звірити свої позиції з заступником обласної організації галузевої професійної спілки Галиною Долішньою та головою профкому викладачів доцентом Анатолієм Бойком. В обговоренні стрижневої доповіді взяло участь 8 учасників зборів, виставивши задовільну оцінку роботі молодіжного профлідера Ігоря Гайдука і одноголосно переобравши його головувати в організації на наступні 5 років. Це при тому, що увесь актив студентської профспілки оновився на 80 відсотків: з чотирьох обрано троє нових голів профбюро і понад сімдесят нових голів профгруп.
Чи не кожен студент університету за тих 5 років відчув: у скрутну хвилину має куди прийти. Тільки матеріальної допомоги молоді майбутні лісотехніки отримали 3млн. 909 тисяч грн. Серед них ті, що відмінно вчаться, переможці конкурсів, малозабезпечені, учасники студентських будзагонів, котрі працювали на екологічно-стаціонарних базах університету в Шацьку, Моршині, Східниці, на ремонтах оздоровчих баз свого вишу. Понад 2,5 тисячі студентів за звітний період оздоровились в санаторії-профілакторії, 610 відпочили на Чорноморському узбережжі бази «Лісотехнік».
У всіх 4-ох гуртожитках за участі студпрофкому обладнано спортивні кімнати, підключено мережу Інтернет, подбали про безкоштовний доступ студентства до мережі WI-FI в головному корпусі університету.
На минулій конференції, скаже у своєму звіті студентський профлідер, дано завдання покращити умови проживання в гуртожитках, роботу студентської їдальні. Провели ремонти. В гуртожитках - встановили енеоргозберігаючі вікна, побудували нову котельню для обігріву, оновили меблі в навчальних корпусах, виготовивши лавочки для відпочинку. Студенти оцінили й такі господарські новації студпрофкому - стійки для велосипедів біля всіх корпусів. Молодь залюбки пересідає на цей екологічно чистий і економічно доступний вид транспорту і спорту водночас.
Не залишилося поза увагою й таке завдання минулої конференції студпрофкомові, як виготовлення мантій для випускників-магістрів, щоб сфотографуватися на пам'ять і відчути увесь апофеоз підсумку свого багаторічного труду в стінах альма-матер. «Дрібниця», яка била по кишені і нервах кожного студента – затримки з одержанням студентських квитків разом з банківськими карточками Ощадбанку і Укрсоцбанку. Завдяки наполегливості студентського профкому проблему вирішили. Молодіжна профорганізація університету веде впрожовж років навчання соціальний супровід студентів-сиріт, яких на даний момент у виші одинадцятеро.
Згуртовують, створюють образ незабутніх студентських років «фірмові» фестивалі «Золота осінь» першокурсника та «Весна «Лісотехніки», де молоді таланти різносторонньо можуть зарекомедувати і показати себе в університеті.
Все сказане вище, каже Ігор Гайдук, це комплекс роботи громадської організації, яка в кінцевому результаті ставить собі за мету допомогти всім і кожному зокрема, щоб молода людина відчула плече один одного і своєї молодіжної професійної спілки. Що нам це вдалося, підтвердив випадок, який став краплиною відбитку стану душі кожного молодого спілчанина. Коли два роки тому важка хвороба спіткала нашого студента, ми разом з профкомом викладачів зібрали на лікування і допомогу 150 тисяч гривень. Давали, хто скільки міг – від 5 гривень до тисяча, ставали волонтерами: ходили зі скринькою містом, організовували благодійні концерти. «Я був уражений…, - емоційно признається Ігор.- Це додає сили і бажання працювати. Хоч не все завжди вдається одразу, побачив: результат довговічний. Наша профспілка має право на існування, постір для розвитку. Головне, що мусить за нашої участі зрозуміти кожне покоління студентів – сила в єдності і солідарності, вірі один в одного, свої можливості і гідність».
