17.04.2015
Ці слова обласного профлідера освітян Марії Яцейко, сказані у виступі на звітно-виборній конференції Франківського району Львова, могли б, мабуть, підтвердити не лише 81 присутній тут делегат з 88 обраних від 51 первинної організації, але й сотні з 3230 членів цієї районної галузевої профспілки.
Цей факт, що голова Франківської районної профорганізації Ярослава Гапонюк попрацювала тут 27 років так, що стала кращою, теж засвідчило: знала, коли і куди в різні моменти поставити, може, й засунути, своє «его». Коли її вперше обирали на цю доволі кручену стезю, своєму поручителю висловила сумніви: « Як буду працювати, якщо не маю... «плечей»?
«Треба мати голову і душу»,- почула у відповідь. Порадою скористалася. Стала членом Президії обласної організації, координатором голів районних галузевих організацій профспілки Львова, нагороджена сімома профспіл-ковими Почесними Грамотами, срібною відзнакою Заслуженого працівника галузевої профспілки. ХІІІ звітно-виборна стала для неї підсумковою і останньою на посту районного профлідера. Керівництво обласної організації, колеги, її команда радили залишатися. Та, за її ж словами, що стали епілогом до звітної доповіді, «вирішила піти вчасно і красивою, щоб мати час ще похизуватися красою».
Те, що вона, якщо обійтися без пишних метафор, зробила мужньо і мудро, сказали її справжні товариші, котрі, мабуть, знають більше, ніж те, що мовиться на загал, директори шкіл №№ 55 і 66 Ігор Галушко та Лідія Фещук ( на фото п. Гапонюк серед них). Пані Фещук надала приміщення для проведення важливої для Ярослави Григорівни конференції. Не будемо те відносити суто до ділової, продуктивної співпраці профорганізації з Асоціацією директорів шкіл району, яка, як наголосила профлідер, багато доклалася до спільного вирішення соціальних проблем трудових колективів. Мусимо додати просто людський фактор, фактор інтелігентності членів команди, Лілії Тарасівни, зокрема.
Зі звіту мандатної комісії елітність делегатів конференції підтверджувалася так: Ярослава Скоропад, Заслужена вчителька України ( НВК імені Василя Симоненка), доцент Віра Ремажевська ( обласний навчально-реабілітаційний центр «Левеня»), нагороджена орденом Святого Володимира, Валерій Новиков, голова профкому 4 школи, лауреат чотирьох літературних премій, нагороджений шістьма орденами і 20 медалями..., 7 – відмінників освіти, 15 – вчителі-методисти, 19 – старших учителів. Такі особистості в професії і професійній спілці – мотиваційний фактор для інших колег. До речі кажучи, ця районна організація за останні 5 років зросла на 230 осіб, вибуло з різних причин три десятки.
Склад команди і обраних делегатів постав певною моральною сатисфакцією і самому районному профлідерові, для якої таке креативне оточення не поскупилося ні на час, ні на зусилля, щоб підсумкова конференція запам’яталася мажорним, нефальшивим акордом. Присутні, які, на жаль, не дуже виявляли бажання вислухати програму дій одноголосно обраного нового профлідера району Володимира Івахіва ( кандидатура запропонована п. Ярославою за погодженням зборів голів первинок) з азартом і вдоволенням дивилися фільм про Ярославу Гапонюк «Ділова і просто щаслива», «зі слухом – на 120% і зором у далечінь – на 200%». Доброзичливість, мудрість і кмітливісь проявили тут колеги-друзі Ярослави Григорівни, добираючи фото цікавої жінки і господиньки, дружини і профлідера. Створили цікаві компіляції з її портретом у колі відомих особистостей світу, на обкладинках журналів «ВОГ», «Форбс», «Космополітен» та подібних.
З нею команда на прощання обійшлася з гідністю для себе чи не в першу чергу, чого сьогодні в нашому житті дуже бракує на загал. Ярослава Гапонюк залишилася заступником голови Франківської районної організації профспілки, в керівних органах обласної. Передала наступникові такі напрацювання, як прийняття змістовних колдоговорів, за якими належиться вчителям 50- 80 % винагороди за сумлінну працю, винагороди логопедам, техперсоналові та багатьом іншим категоріям працівників від директорів, бібліотекарів до тих, що працюють в нічний час, у шкідливих умовах. Хороші конкурсні традиції має ця районна організація в питаннях охорони праці, оздоровчій та культмасовій роботі, створенні здорового мікроклімату в трудових колективах і самій профспілці насамперед, в правовій, матеріальній та моральній підтримці своїх спілчан.
В Постанові щодо плану роботи на наступні 5 років – передовсім увага питанням зарплати, доплат, житловим проблемам, навчанню профактиву, добитися відрахування 0,3 відсотки коштів від фонду зарплати на оздоровчу та культмасову роботу, що дуже важливе у зв’язку з «новаціями» зі санкурлікуванням у Фонді соцстраху.
Новобраному голові Франківської районної організації освітянської профспілки бути на рівні і працювати ще краще буде непросто з гаслом, яке оприлюднив у своїй програмі прихильника «не революційних, а еволюційних змін».
Біографічна довідка.
Володимир Григорович Івах, народився 16 січня 1962 року у Львові, Закінчив середню школу №66. (В стінах рідної школи 15 квітня 2015 року обраний головою профспілки Франківського району). Після закінчення Львівського Франкового університету математичного факультету стаж роботи в освіті становить 30 років. Працював учителем, директором школи, завідувачем Бродівського райво, в департаменті освіти і науки Львівської ОДА. Щодо профспілки – був активним спілчанином. В рекомендаційній характеристиці екс-районного профлідера зазначалось: «вболівав за профспілку: коли в одному колективі хотіли вийти з громадської організації аргументовано довів, що це помилкове рішення і повернув людей».
