17.03.2015
Мабуть, виходячи зі змісту головної доповіді, з якою перед 75 делегатами з 79 обраних 2430 членами освітянської профспілки Залізничного району Львова, виступила її голова Людмила Попович, виступаючі в обговоренні звіти, доповіді голови первинок Наталія Мартинюк зі ЗСШ №40, Оксана Ковальчук зі ЗСШ №67, директор гімназії Лариса Василишин наголосили: районна організація працює на випередження. «Ми, мовляв, ще не встигли добре «обсмоктати проблему», як над нею вже працюють Людмила Попович і обласний профлідер Марія Яцейко». Голова обласної організації освітянської профспілки погодилася: ця районна організація вирізняється не лише кількістю і стабільністю членства, а й вмінням оперативно реагувати на виклики соціуму. Немаловажним фактором є те, що Людмила Богданівна у свого активу, як казали, «завжди на зв’язку, завжди у зоні досяжності». А ще те, підкреслила Марія Яцейко, що на важливих етапах, як, наприклад, при прийнятті міського бюджету, на зв'язку з освітянською громадською організацією депутат міськради, начальник Залізничного районного відділу освіти, делегат звітно-виборної профспілкової конференції Галина Яворська. Одна фраза Галини Володимирівни: конструктивна опозиція і дипломатична послідовність профспілки завжди допомагає приймати правильні рішення,- може народитися лише в результаті серйозної співпраці двох соціальних партнерів, які турбуються не про задоволення амбіцій: хто, мовляв сильніший і старший, а про справу та інтереси освітян. Наступні завдання і обласний профлідер, і директор школи, і головний роботодавець району визначили так: зберегти досягнуті соціальні стандарти, добитися індексації зарплати в ситуації, коли, як наголосила у доповіді Людмила Попович, середній заробіток вчителя збільшився за останні роки лише на 2,6 відсотка, бо Кабмін заморозив розмір середнього посадового окладу працівника 1 тарифного розряду, починаючи з січня 2013-го на рівні 852 гривні. Ціни на товари першої необхідності, транспорт, комунпослуги зросли щонайменше втричі. При таких розкладах, продовжила Марія Яцейко, до зарплати вчителя мали б додати щонайменше кілька тисяч.
Про зрілість професійної громадської організації, її адаптацію в нових соціальних умовах вчителька НВК «Гроно» Світлана Олексюк сказала так: її роль вже вийшла за межі надання путівок та матеріальної допомоги, це велика соціальна сила, яка відчувається і під час атестації вчителя, і в культмасовій роботі, і під час масових акцій на захист соціальних прав освітянина, і у змісті та ефективності колективних договорів та угод з роботодавцем та владою.
Судячи зі стрижневої доповіді на конференції, спілчани Залізничної районної організації профспілки працівників освіти повірили в ефективність юридично грамотно сформованої і належним чином зареєстрованої малої трудової конституції. Як зазначила Людмила Богданівна, колдоговори підписано у всіх 42 первинних профорганізаціях, в Угоду з райвідділом освіти внесено такі додаткові преференції соціального спрямування, як матеріальна допомога на оздоровлення педагогам та обслуговуючому персоналу у розмірі 100 відсотків, винагорода за сумлінну працю, у тому числі обслуговуючому персоналу, централізованій бухгалтерії – 50%, додаткова оплата 10-12% тарифної ставки за роботу в шкідливих умовах та із деззасобами, 40 відсотків від тарифної ставки за роботу в нічний час, додаткові оплати за напруженість окремим категоріям, бібліотекарям, завгоспам, діловодам – до 50% доплат від тарифної ставки, доплати водіям та за ненормований робочий день, 20 % - учителям-логопедам за роботу з дітьми в групах компенсуючого типу, виплати за заміну тимчасово відсутнього працівника на час проходження ним курсової перепідготовки та чергових відпусток, додаткові відпустки батькам дітей до 15 років, багатодітним матерям, відпустки на санаторно-курортне лікування, тощо. Такий документ і справді не гріх назвати малою трудовою конституцією і здійснювати реальний громадський контроль за його дотриманням, як це й робиться освітянами Залізничного району Львова. Звідси й розуміння щирості слів голови профкому дитячої дошкільної установи №2 Галини Кузьо. «Колись ми належали до іншої профспілки, будучи відомчим дитсадком і почувалися там додатком, «обслуговуючим персоналом». Тепер ми в своєму середовищі, у своїй профспілці, де про нас дбають. Жити хочеться, хочеться працювати і доносити цей позитив до людей». Додамо: немаловажно, щоб і цей позитив, і проблеми доносились до спілчан району за допомогою передплати первинкам регіональної профспілкової газети “Життя і праця», яка, на жаль, навіть не всім делегатам конференції була відома і доступна.
Успіхів на наступне п’ятиріччя команді профактивістів, усім спілчанам, які одноголосно відкритим голосуванням обрали Людмилу Попович своїм профлідером.
