05.03.2015
В одному з найстаріших вишів Львова – Національному лісотехнічному університеті України, який відзначив своє 140-річчя, відбулася ХХ профспілкова звітно-виборна конфернція викладачів та працівників. Підвести підсумки за п’ять років роботи зібралися 81 делегат зі 111 обраних на зборах 8 профбюро, 67 профгруп, в складі яких 1072 члени освітянської профспілки. Організацію впродовж багатьох років очолює доцент Анатолій Бойко. Серед запрошених – голова обласної галузевої профспілки, член Наглядової ради ректорату вишу Марія Яцейко, перший проректор університету Микола Адамовський, директори інститутів цього національного університету.
Стрижневою звітної доповіді Анатолія Антоновича була думка, що в суспільстві, вищій школі, у тому числі, є велике соціальне замовлення на сильні профспілки. Оскільки за словами того ж головного доповідача, на акції протесту збирається, однак, лише кількадесят осіб з колективу, це, мабуть, відчуття теоретичне. Тільки тоді, коли самі низи будуть спонукувати профспілкові верхи до активних дій власною активністю, тим паче у вишах, де кожен - користувач соцмереж, ця теза про соціальне замовлення на сильні профспілки – сильні активною позицією кожного її члена, матиме прикладний зміст. Через приналежність мас-медіа олігархічним кланам і слабкість профспілкової преси, соціальне замовлення на сильні профспілки не оволоділо розумом і серцями простих людей. Втім, як свідчить досвід розвитку світового профспілкового руху, в потужну, принаймні, кількісно, організацію сильні світу сього вчасно «вмонтовують» своїх впливових емісарів. Треба час і сотні обставин, щоб люди в цьому розібралися і змінювали ситуацію. Тим більше, як зазначив у виступі голова профкому університету п. Бойко, - нині напоготові серйозні звинувачення, щоб збаламутити людей: «п’ята колона» і подібне.
Вочевидь, поступово доведені до матеріального відчаю, спілчани змушені будуть просто на це не зважати. Посили є: шістдесят відсотків працівників Національного лісотехнічного університету отримують мінімальну запрлату. Це при тому, як додав у своєму виступі перший проректор, що серед 200 вищих навчальних закладів України, Львівський лісотехнічний зайняв 37 місце за комплексом науково-виробничих показників, а за якісним складом викладачів - 4-е після двох провідних столичних і авіауніверситету.
Соціально-економічні розклади в суспільстві просто абсурдні: при мінімальній зарплаті 1200 гривень, за комунальні послуги у львівській двокімнатній треба буде віддати 1,5 тисячі зазначив Анатолій Антонович.
Фірми і компанії олігархічних кланів, які диктують умови на ринку праці і в соціумі, потребують роботяг, а не науковців чи кваліфікованих інженерів та менеджерів. Державне замовлення на випускників становить 60 відсотків на профтехосвіту і 40% – на вищу. Без науки країна не має майбутнього, не має виходу на зовнішні ринки і перспективи. Ефективність навчання у вищій школі наближається до нуля. Зі середньої школи приходять абітурієнти з низьким рівнем знань. Є окремі здібні діти, які, при тому всьому, показують високий рівень знань навіть на міжнародних наукових олімпіадах, як, для прикладу, їх студент Шевчук, підкреслив перший проректор. Профорієнтаційна робота серед молоді буде непростою, щоб не провалити набір студентів. Аудиторія їх вишу,в основному, - сільські школи, буде непростою, щоб зберегти штатний розклад викладачів, уникнути тотального скорочення, яке частково вже переживали. За участі профспілки, пережили гідно, йдучи назустріч один одному, враховуючи життєві обставини колег.
В державі податки з громадян йдуть не на виробництво чи науку, а на підтримку банків, сказав профлідер університету, об які спотикаємося на кожному кроці.
У Львові на вулиці Науковій ( одна лиш назва залишилася) численні наукові інституції перетворилися на нічні клуби, бари, гральні заклади. Ряд професій, які готували у Львівському Лісотехнічному випали з державного переліку потрібних в Україні.
Виступаючі в обговоренні доповіді давали завдання громадській організації дбати про відкриття у виші нових спеціальностей. Якщо врахувати, що з 57 засідань профкому 15 були спільними з адміністрацією, то і ця проблема може вирішуватися тільки спільно. Питання в іншому – які ж потрібні в державі, яка воює ?
Анатолій Антонович Бойко проаналізував детально роботу університетського профкому на основі діяльності постійно діючих комісій: житлово-побутової, культмасової та оздоровчої роботи, організаційної, соцстраху, які очолюють кращі з кращих громадських активістів. Двом з них - Олегові Ференцу та Ларисі Яремчук голова обласної організації профспілки Марія Яцейко вручила найвищі профспілкові нагороди «Заслуженого працівника профспілки освіти і науки», багатьох відзначили грамотами і подяками.
Кандидат наук, доцент Тарас Харачко, сказав: профком має долучитися і до так званого «спису 88», за яким призивають до армії працівники вишу, щоб остаточно не позбутися викладачів і спеціалістів.
В нинішніх соціальних умовах, як випливало з констатації фактів головним доповідачем, громадську професійну організацію люди і обставини нерідко заганяють в тупикові ситуації, з яких треба знаходити вихід. Для прикладу, звільнення заслуженого працівника, з причини… аморальної поведінки, про безоплатні відпустки, тощо. Чому не протестували і чому не всі пішли у ці відпустки? - запитали профлідера з залу. А йшлося про те, щоб, або закрити університет, або таким чином зекономити кошти на оплату комунальних послуг. Голова профкому разом з іншими колегами теж писав заяву на безоплатну відпустку.
Конференція стала тим головним етапним зібранням, де спілчани змогли звірити свої позиції, накреслити плани подальшої роботи. Анатолія Бойка обрали головою профкому одноголосно на наступну каденцію. За його визнанням, з цією командою, яка прийшла до керма організації на наступні нелегкі 5 років, він готовий попрацювати.
