09.11.2017
Сьогодні, 9 листопада 2017 року, у Львівському національному університеті імені Івана Франка розпочала свою роботу Міжнародна науково-практична конференція з нагоди 200-річчя створення першої профспілкової організації на українських землях.
Тема заходу – «Історія зародження і розвиток профспілкового руху в Україні».
Організатори – Федерація профспілок України, Об’єднання профспілок Львівщини, Інститут історії України НАН України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Академія праці, соціальних відносин і туризму.
Конференція відбуватиметься за такими тематичними напрямами:
– Історія виникнення профспілкового руху в Україні.
– Профспілки сьогодні: проблеми та перспективи розвитку.
– Історія профспілкового руху в Європі.
Участь у заході беруть міський голова Львова Андрій Садовий, керівники профспілок України, Польщі, Австрії, Чехії, Словаччини, Міжнародної конфедерації профспілок, Міжнародної організації праці, провідні науковці, ЗМІ. Від Профспілки працівників освіти і науки України участь у роботі заходу бере Голова Центрального комітету Профспілки працівників освіти і науки України - Георгій Труханов та голова Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України - Марія Яцейко.
За підсумками конференції буде видано збірку матеріалів до якої увійдуть основні доповіді та рекомендації.
Григорій Осовий: « Ми не переписуємо історію, а розширюємо її»
В актовому залі Львівського національного університету ім. Івана Франка, де понад півтораста років тому засідав Парламент Галіції та Лодомерії, відбувся ІІ-ий етап міжнародної науково-практичної конференції «Історія зародження та розвиток профспілкового руху в Україні», присвяченої 200-річчю утворення професійного стоваришування на теренах України. Ця подія відбувалася в День професійного свята працівників культури та народного мистецтва, і перша профспілка була заснована у Львові в друкарні Піллера робітниками-поліграфістами, цех яких сьогодні належить до галузевої профспілки працівників культури. Є поважні підстави настійно подбати про оголошення 9 листопада Днем профспілок. Цей акт, за словами нинішніх профлідерів, мав би відбуватися за участі такого соціального партнера професійних спілок, як влада. Тож є ще одна підстава підтверджувати, про що, зрештою, свідчить і двохсотлітня історія організації, що «жити в суспільстві і бути вільним від нього неможливо». Однак, в міру тих чи інших соціальних розкладів, ці стосунки є більш чи менш успішними в залежності від креативності влади щодо соціально-економічних преференцій своїм громадянам, людей праці, зокрема.
Головний підсумок цього міжнародного заходу: профспілки, попри все, були важливою стабілізуючою силою, що дуже важливо і у наш час. Передається естафета вивчення історії профруху у різні регіони, визнавши всі етапи цього історичного розвитку в Україні, позбавляючись, вочевидь, з плином часу, від політичної кон’юнктури і політичної заангажованості. А це непросто.
Навіть сьогодні оцінка недавніх історичних етапів різниться у професора-теоретика і досвідченого практика - голови профкому, який пройшов профспілковий гарт і професійні щаблі упродовж понад 45 років від водія до голови профкому первинної організації та члена Центрального Комітету галузевої професійної організації.
Як наголосив у своєму привітальному слові понад півтисячному загонові учасників конференції голова Федерації профспілок України Григорій Осовий: «Ми не переписуємо історію профспілок, а розширюємо її». І це знаменно.
Серед учасників заходу були голови 16 територіальних об’єднань, понад 20 голів Центральних Комітетів галузевих профспілок, представники обласної виконавчої і міської влади, ректори Академії друкарства та Львівського інституту економіки і туризму, віце-президент Міжнародної Конфедерації профспілок Олександр Ярощук, голова Білоруського конгресу незалежних профспілок, представники профспілок Польщі, Молдавії , Білорусі, Данії, Чехо- Моравської Конфедерації профспілок, тощо.
Перед учасниками конференції ( модератор та її ініціатор - голова Об’єднання профспілок Львівщини Роман Дацько) виступив ректор Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Мельник. Володимир Петрович подякував за активну позицію в захисті прав освітян і вищої школи, зокрема, обласній галузевій профспілці, яку очолює Марія Яцейко, Центральному Комітетові профспілки працівників освіти і науки України – голова, присутній на конференції, Георгій Труханов. Ректор наголосив: розглядати історію профспілки можна і треба лише в контексті загальної історії України, яка відкриває такі її скрижалі, як здатність народу до громадської і громадянської самоорганізації, самопомочі, дає основи для нинішнього вирішення важливих суспільних проблем.
Радикально профспілковим був привітальний виступ голови міста Андрія Садового. Мер міста-господаря конференції акцентував: якщо наша держава якнайшвидше не зрозуміє важливість і ціну людини праці в сенсі належної її оплати, чого мають сміливо добиватися й профспілки, то буде біда. «Я щодня обливаюся холодним потом, слухаючи, скільки водіїв покинули наші автопідприємства і виїхали на заробітки до сусідньої Польщі, де отримують зарплату в десять разів більшу. Слухаймо себе, а не іноземних радників, які ніколи в себе не роблять того, що радять нам». Україна сьогодні, на жаль, - в числі трьох перших щодо тіньової економіки – в «тіні» 50 її відсотків. Він закликав профспілки зайняти тверду позицію перед Урядом у цих державницьких питаннях.
Подяку Львівської мерії за працю на благо людей міський голова вручив голові ФПУ Григорію Осовому (на фото) та голові первинної профспілкової організації працівників Львівського національного університету ім. Івана Франка, науковцю, активному учасникові, співмодератору і доповідачеві на секційному засіданні конференції, кандидат історичних наук Володимиру Качмарові.
У своєму виступі на пленарному засіданні радник голови Національної конфедерації профспілок Республіки Молдова Василе Патрашку акцентував: якщо народ нас не знає, то ми самі в цьому винні. Провівши у себе конференцію з вивчення своїх витоків, ми, упродовж тривалого часу, попрацювали з цього приводу послідовно з мас-медіа «і люди про нас заговорили». А головне - було піднято і озвучено співвітчизникам, як і тут сьогодні, томи архівних матеріалів, важливих фактів, які лежали в пожовклих папках, донесли їх до суспільства. « І нас заповажали...».
Поважну дослідницьку працю щодо історії профспілок започаткував і продовжує професор Львівського національного Франкового університету Костянтин Кондратюк, науковці Роман та Ігор Берести, які підготували до ювілею профспілок поважне історичне видання, частину якого тезисно презентував присутнім Роман Берест. Він тривалий час працював у архівах України і Польщі. Допомагали польські колеги, бо, як наголошували виступаючі на конференції, «ми говоримо однією мовою – профспілковою».
На такій же професійній мові змістовну доповідь учасникам конференції про історичні етапи розвитку профспілкового руху на теренах сьогоднішньої України - від південної і активної Одеси до Києва, Харкова і Катеринослава-Дніпра та їх вагомий внесок у спільне надбання і розвиток профруху презентував старший науковий співробітник Інституту історії НАН України Володимир Молчанов.
На пленарному засіданні виступила ректор Академії праці, соціальних відносин і туризму Вікторія Буяшенко. Наголос, як і в багатьох пріоритетних тезах конференції, було акцентовано на профспілковій освіті, яка мала б допомогти виховати свідомих і активних членів профспілки з розумінням важливості своєї позиції, як основи результативної діяльності самої організації. Стрижневою тезою цієї доповіді було: слід спочатку навчити, а тоді доручати того чи іншого рівня профлідерство, готувати резерв кадрів, фахівців для профспілкової діяльності. Особливої уваги потребує профнавчання в первинках. Усвідомити і відповідно реагувати, наповнювати новим змістом свої дії щодо особливостей часу, адже українська економіка, наразі, віддаляється від параметрів гідної праці і її оплати, і це теж проблема профспілок.
На секційних засіданнях науковці приділили значну увагу формам самоорганізації людей, касам взаємодопомоги, як основам солідарного захисту своїх інтересів.
Цікавою в сенсі сьогоднішніх проблем була доповідь на секційному засіданні кандидата юридичних наук Франкового університету Олени Рим «Практика Європейського суду з прав людини щодо захисту права на страйк». Адже, за словами голови ОПЛ Романа Дацька, близько 20 законів України забороняють страйк певним категоріям працівників.
Знаковим був виступ доктора політичних наук, професора Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара, голови об’єднаної університетської профорганізації Олега Тупиці «Профспілки та соціальні інтереси: перспективи відстоювання прав у демократичному суспільстві». До речі, як було зазначено головою ФПУ, всі доповіді і виступи на пленарному та секційних засіданнях будуть надруковані у Віснику Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України.
Учасники Міжнародної науково-практичної конференції прийняли Резолюцію. Зазначено: отримання Львовом у числі перших, Магдебурзького права, розвиток капіталістичних стосунків та виробництва призвели до утворення громадських професійних об’єднань на захист соціально-економічних інтересів і прав людей праці.
Післямова конференції
Тетяна Сульженко, голова Івано-Франківської обласної Ради профспілки нафто-газової промисловості:
- Цікавий для нас історичний досвід діяльності кас взаємодопомоги, буквально в деталях. Ми вже 22 роки практикуємо таку фінансову підмогу і форму мотивації членства своїм спілчанам під посильні процентні ставки, щоб якомога більше унезалежнити своїх спілчан від роботодавців, допомогти коштами на лікування, навчання дітей, придбання житла.
Неля Паламарчук, голова обласної Федерації профспілок Житомирщини:
- Відзначаємо 67-річницю нашої організації. А Житомиру – тисячоліття. Ця конференція спонукує нас повертатися до своїх глибинних витоків, до яких ми ще не зверталися, занурюватися в архіви.
Леонід Вернигора, голова Полтавської облради профспілок:
- Хочу відзначити високий рівень організації і змістовність заходів, які можна запозичити іншим.
Петро Древаль, голова Донецької обласної Ради профспілок:
- Приїхав сюди і видихнув: життя ж продовжується! І у нас буде краще, мине тимчасове... біда і горе. Побачив солідний підхід до проведення заходу, не для галочки. Вмієте підняти і показати цей штрих історії як надбання нації і суспільства. Що немаловажно - за участі академічної громади, влади. Є порозуміння. Чого у нас не відчуваю. Це вселяє й у мене надію.
Громадяни наші однакові, вартують поваги і уваги до себе. Маємо врахувати історичний досвід, який нас вчить бути настирливішими, сміливішими, як колись це робили для кращого життя людей праці. І це оправдано історією та часом.
Людмила Перелигіна, голова Центрального Комітету профспілки працівників культури України:
- Ми гордимося тим, що перша профспілка – профспілка друкарів, які сьогодні входять у нашу галузеву організацію. Львів – місто культури, де з покоління в покоління бережуть і розвивають кращі культурологічні традиції. І це підтверджує ваша мерія. Чого не можемо, на жаль, сказати про область, яка в цьому плані уступає іншим областям України. Окремі територіальні громади намагаються, заради економії коштів, закривати культзаклади, музичні школи. В боротьбі за збереження культурного надбання, фахівців, трудових колективів нас підтримує профільне Міністерство, і ми будемо домагатися, щоб Львівщина тримала свою кращу марку.
Володимир Дмитришин, голова Центрального Комітету профспілки працівників нафтової та газової промисловості:
- Ми в галузі теж запросили науковців до історично-дослідницької розвідки про нашу профспілку. Адже близько 300 років тому почалися перші нафтові копальні на теренах України.
Віталій Дубіль, голова обласної Ради профспілок Дніпропетровщини:
- Дуже важлива подія. Як член Президії ФПУ докладу всіх зусиль, щоб вона мала результативне продовження.
