22.08.2019

 

Такою була провідна думка виступу на серпневій професійній зустрічі і, скажемо так, діловій розмові, провідних освітян Львівщини, керівників закладів освіти, відділів  та управлінь освіти, профспілкових лідерів, нового голови облдержадміністації Маркіяна  Мальського, голови Львівської обласної ради Олександра Ганущина. Зустріч пройшла динамічно, висловлено альтернативні думки, які співпали із тим, що казали освітяни на публіку і про що мали можливість порозмовляти в кулуарах, добре розуміючи, зрештою,  «що у їх руках майбутнє країни». Лідер обласної профспілки Марія  Яцейко, взявши участь у столичній  серпневій конференції 2019 «Нова українська школа: виклики та перспективи освітньої реформи» напередодні старту нового навчального року в Україні та на Львівщині зокрема, висловила стурбованість саме мотивацією оплати якісної праці освітян - своїх спілчан. Взявши участь в роботі секції «Освітня статистика та фінансування шкіл», наголосила на важливості подання реальних і продуманих звітів з регіону, за якими розраховується формула нарахування державних субвенцій, запросила бути активними в обговоренні освітянських законів, подавати фахові до них пропозиції та доповнення, взяти активну участь у звітно-виборній кампанії у своїй професійній спілці.

Учасники зустрічі підтримали, за її пропозицією, і прийняли Звернення  до Кабінету Міністрів та Міністерства освіти і науки України. Довелось Марії Григорівні у цьому напруженому форматі розмови виступати двічі – професійній спілці у цих непростих умовах є що сказати.

Не лише привітав, а й узяв активну участь в діловій розмові освітян голова обласної Ради, освітянин, як сам наголосив, Олександр Ганущин.  Його сакраментальне запитання до очільниці депараменту освіти і науки, «чи готові витримувати державні школи конкуренцію з приватними», отримало відповідь раніше у результатах ЗНО, за якими Львівщина займає в Україні друге місце після столиці. Втім, відповіла і Любомира Мандзій, в унісон з профспілкою, успіх залежить, серед числа багатьох чинників, від рівня фінансування освіти. Що торкається вдосконалення формули розрахунку освітньої субвенції, то не без участі і наполягання професійної організації освітян, до неї привернута особлива увага. Спеціаліст та експерт Львівського інституту післядипломної педагогічної освіти  Сергій Пазюк, впритул і на прикладі системи освіти  Дрогобича, як міста обласного підпорядкування, для яких ця формула особливо дискримінаційна, представив конкретні висновки та рекомендації, як змінити ситуацію. Йдеться про вдосконалення штатних розписів, які відстають від формули  запровадження її на  роки, про оперативність даних освіти, зокрема щодо освітньої мережі не попереднім роком, а поточним тощо. Виявлені реалії представлені експертами по містах і районах області як аргументи для змін фінансування галузі.

Стрижневими темами серпневої професійної розмови була дошкільна, інклюзивна освіта, розмова про нову українську школу, яка починається з початкових класів, професійна освіта, корені якої, як і екологія та валеологія, - з перших кроків перебування дитини в освітньому закладі. Крім численних спікерів на трибуні, виступали учасники із зали, поділився практичним досвідом представник від батьківської громади, - батько п’яти дітей Роман Олійник.

 Найбільшої дискусії, на думку багатьох педагогів, з якими спілкувалася індивідуально, потребує впровадження інклюзивної освіти, судячи з відгуків і висловлених батьками проблем в інтернет-мережі, та системи «Нової української школи» як поняття, означеного власною назвою. Як скаже начальник відділу освіти ОТГ з Судової Вишні  Галина Курляк та її колега з Воютицької ОТГ Надія Заріцька, «як не будуть заважати  нашим розумним людям працювати, то вони зуміють таку систему освіти створити, що у нас буде закордон вчитися».

Щодо системи НУШ, то польські колеги, вже апробувавши її засадничі принципи, кажуть, потроху відмовляються. Наші діти, що потрапили в ту систему «невимушеності і забави» на уроках, виїхавши з батьками за кордон, поверталися додому лише для того, щоб «здобути належну освіту в Україні». Зрештою, з 11 нових систем освіти в ракурсі загального поняття нової української школи,  Дрогобицькі ліцеї №№ 1 і 4  кілька років тому, поряд з «НУШ», обрали харківську «Інтелект України», розроблену групою вітчизняних фахівців під керівництвом професора Ірини Гавриш. Наповнення і бажання батьків віддати дитину саме в класи за цією системою, говорять самі за себе і дають чи не найсправедливішу оцінку самим ситемам на конкурентних засадах. А, головне, відображають прагнення і побажання пересічних громадян держави якісно навчати своїх дітей. Благо, у нинішній українській школі є вибір і «живий процес навчання та виховання».

 Як сказала одна з моїх співрозмовниць в кулуарах, у Франції, для прикладу, дитиноцентристська система освіти доповнена великою відповідальністю батьків, реальним контролем школи. Не виконав двічі завдання – два попередження батькам, за третім – комісія навідується  в сім’ю  з перевіркою умов проживання і виховання дитини, можуть навіть за неналежне ставлення до школи і школяра позбавити батьківських прав. Забагато «демократії» та дитиноцентризму юним характерам загрожує прямопропорціональному їх зменшенню поваги до педагогів і навіть батьків, що, на жаль, вже й відчувається. Йшлося на серпневій зустрічі освітян і про  толерантну систему контролю за якістю праці педагогів, про те, що школа таки повертається від суцільної гуманізації до акцентів на точні та природничі науки. Тільки вільний педагог, зазначали у своїх виступах спікери Лідія Андрушко, Марія Стригалюк, Оксана Іщук може виховати вільного громадянина України.

Як повернеться життя молодої людини, сказала директор Ставропігійського вищого професійного училища Ірина Буряк, залежить від двох головних життєвих виборів - у виборі професії і при створенні сім’ї, над якими треба починати працювати ще з дошкілля батькам і учителям.

Важливі акценти розставив у сьогоднішній профтехосвіті начальник відділу департаменту освіти і науки Львівської ОДА, колишній студентський профлідер Михайло Мураль: допомогти молоді не тратити  роки і батьківські гроші на несвідоме «протирання штанів» у вишах задля лжеамбіцій, які іноді закінчуються вступом після університету до профтехучилища задля набуття потрібної на ринку праці професії. Про таку говорив директор Політехнічного училища Ярослав Дмитришин. Йшлося, зокрема, про набуття витребуваної і високооплачуваної професії зварювальника з наданням випускникам міжнародного сертифікату.  Про важливість розвитку і фінансування системи позашкільної освіти нагадав колегам директор Центру творчості дітей і юнацтва «Галичина» Олег Кузик.  Активність  освітянській розмові забезпечував «нейтральний» модератор - журналіст Віктор Біщук. Справді, як наголосила одна зі спікерів зустрічі від керівників дошкілля, нові часи потребують нових підходів на базі того великого досвіду, який має педагогічна наука і практика України.

Ольга Лобарчук