31.10.2024

 

Експерти DW Akademie проаналізували результати досліджень серед людей старшого віку в різних країнах світу і розробили рекомендації щодо того, які аспекти треба враховувати усім, хто навчає цифровій та медійній грамотності людей цієї вікової групи.

Український інститут медіа та комунікації пропонує поради від наших іноземних колег з DW Akademie, які розробили загальні рекомендації, як ефективно взаємодіяти з людьми старшого віку при розробці медіа освітніх проєктів. 

Поради ґрунтуються на результатах досліджень, проведених у різних країнах світу, і розбивають стереотипи про людей старшого віку. 

• 1. Дорослі люди, старші 60 років, не є однорідною групою і мають різний рівень навичок та знань

Так склалося,  що всіх, кому виповнилось 60 років, прийнято зараховувати до однієї вікової категорії – люди старшого віку. Такі люди зазвичай сприймаються як менш обізнані, менш здібні та такі, які потребують додаткової допомоги в освоєнні цифрових медіа. Це стереотип.

Насправді ця вікова група не є однорідною, люди похилого віку мають різний рівень навичок, мотивації та інтересу до використання цифрових технологій.

• 2. Вік не є ключовим фактором у використанні цифрових технологій

Результати досліджень свідчать, що національна політика, соціокультурний контекст, рівень  фізичного та психічного здоров’я, а також стать та освіта мають домінуюче значення у якості користування цифровими технологіями.

За результатами одного із досліджень, літні люди з низьким рівнем освіти, погіршеним здоров’ям і пам’яттю, а також люди, які живуть наодинці,  мають найбільший рівень цифрового відчуження. І навпаки, за результатами дослідження у Німеччині, дорослі віком від 65 до 90 років (як правило чоловіки більш молодшого віку), які  мали науковий ступінь, широко та більш майстерно користувалися інтернетом.

Окрім цього, дослідники звертають увагу на вагомий вплив політичних інтересів користувачів, а також загальні звички користування функціоналом інтернету. 

• 3. Соціальні зв’язки та взаємодія допомагають краще оволодівати цифровими навичками

Більшість досліджень показують, що ефективність навчання цифровим навичкам зростає, якщо працювати з людьми, які живуть по сусідству, наприклад, в одній громаді, і взаємодіють одні з одними. Їм краще спілкуватися віч-на-віч, а не онлайн. 

Цифрові компетенції найкраще даються як спільна навичка, набута в колективі. Таким чином, навчання новим цифровим технологіям та навичкам медіаграмотності має вбудовуватись в уже існуючі соціальні зв’язки та звички літніх людей, не замінювати їх, а доповнювати існуючі.

Зрештою, дослідження, яке проводив Український інститут медіа та комунікації в 2023 році в Україні серед людей старше 60 років, також підтвердило, що на першому місці для цієї групи спілкування та соціальна взаємодія. 

• 4. Частина людей віком 60+ не вважають за необхідне користуватися цифровими технологіями

Потрібно враховувати той факт, що частина людей старшого віку взагалі не готові набувати цифрові навички або ж користуватись ними в повсякденні.

Окремі дослідження в Італії, Тайвані та Австралії показали, що така неготовність  може бути пов’язаною із низкою причин. Зокрема одна із причин у тому, що молодші члени сім’ї виконували певні цифрові завдання від імені старших членів родини, тому вони не хотіли докладати зусиль для самостійного виконання нових для них завдань. Інша причина у небажанні бути активними у соцмережах (наприклад, робити та поширювати селфі) , бо це суперечило їх цінностям, інтересам і потребам. Також деякі представники цієї вікової групи мають негативне ставлення до технологій, а також низько оцінюють корисність нових навичок для їх повсякденного життя.

• 5. Різне медіаспоживання має різний вплив на людей старшого віку

Старша вікова група користується як традиційними, так і цифровими медіа. Вплив цих медіа залежить від набутих раніше навичок медіаграмотності, компетенцій, а також у першу чергу контенту, до якого людина має доступ.

Дослідження показують, що значний вплив на людей має саме контент, а не тип медіа, яке його поширює. 

Дослідження у Кореї показали, що низький рівень медійної грамотності був пов’язаний з високим рівнем самотності. Тобто чим більше старші люди, які мають низький рівень медіаграмотності, користувалися соціальними мережами, тим більш самотніми вони почувалися.   

В Іспанії можливість доступу, аналізу, створення та обміну медіаповідомленнями для людей старшого віку було визнано  вагомим  чинником для їх соціальної участі та самореалізації. 

Таким чином рівень медіаграмотності визначає, який вплив матиме на людину старшого віку  її взаємодія з медіа – позитивний чи негативний.

За матеріалами – Українського інституту медіа та комунікації