27.10.2014
11 жовтня 1999 року Львівський національний університет імені Івана Франка отримав статус національного. Для одного з найстаріших в Україні і Східній Європі вишів це не тільки науковий та моральний престиж, але й відповідні соціально-економічні преференції. Згідно нового Закону про вищу освіту високостатусним і адаптованим до європейських стандартів буде звання дослідницький. З цього приводу розмовляємо з головою студентської профспілки Михайло Муралем.
Як відбуватиметься ця трансформація, адже саме слово дослідницький вимагає, вочевидь, відповідного практичного напрямку роботи викладацького і студентського колективів?
На думку студентського профлідера, який є випускником ЛНУ, бере участь в засіданнях ректорату і вченої Ради, їх виш має відповідні напрямки роботи. Однак всі вищі навчальні заклади чекають конкретизації вимог ще підзаконними актами, юридичних і наукових коментарів та роз’яснень.
Сьогодні Франковий університет живе своїм активним суспільно-громадським та творчим життям. З нагоди 15 річниці звання «національного» на урочисте засідання в дзеркальному залі вишу сказали своє слово найвищі посадовці області: т.в.о. голови Львівської ОДА Юрій Турянський та голова облради Петро Колодій. Голова обласної організації профспілки працівників освіти і науки Марія Яцейко теж виступила перед поважною аудиторією. Відзначені за наукові досягнення працівники університету, а за послідовну роботу в царині соціального захисту викладачів та студентів - профспілкові активісти вишу, які, як зазначила обласний галузевий профлідер, працюють злагоджено в унісон з вимогами часу.
В цей день презентували другий том Енциклопедії Львівського національного університету імені Івана Франка. Скільки всього томів?
- Будемо усі разом розпочинати третій том життя і праці вишу, - каже п. Михайло.
Голова студентського профкому акцентував увагу на дружньому тандемі у вирішенні соціальних питань молодіжної громадської організації з профспілкою працівників університету, яку очолює нагороджений облдержадміністрацією за успіхи в громадській роботі профлідер викладацької первинки Володимир Качмар.
На сайті ЛНУ можна переконатися, наскільки життя університету наповнене змістом загалом і на факультетах, зокрема.
Одного дня, для прикладу 22 грудня, студенти-«міжнародники» зустрілися і провели професійні діалоги з п. Дещицею, який поділився досвідом роботи на посаді Надзвичайного і Повноважного Посла України в Польщі. Студенти біологічного долучилися до флеш-мобу «Ангели надії». Відбулося вручення дипломів випускникам Школи австрійського права і зустріч в університеті з прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком з представниками вишів Львова.
Вже не перший рік працює сайт студентського профкому, який повідомляє студентів про найактуальніше: «Міносвіти створило міжвідомчу групу з питань формування механізмів працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державною програмою. До складу цієї групи увійшли разом із представниками профільного міністерства, Мінсоцполітики, служби зайнятості, Федерації роботодавців і представники галузевої профспілки та Української асоціації студентського самоврядування»
Про те, що студентство відвідує сайт і довіряє своїй профспілці, свідчить рубрика «Останні запитання» і відповіді на попередні, над якими, звичайно, доводиться попрацювати профактивістам.
«Що робити, якщо не прийшла стипендія за вересень?»; «Чому ще не зареєстровані студентські квитки на філософському? Я телефонувала в МОН, і мені сказали, що це мали зробити ще в минулому році. В деканаті грублять… Куди можна звернутися із заявою?»
Признаємося, що деякі різкі слова у запитанні ми пом’якшили, адже йдеться все ж про національний виш. А попри те, якщо не будуть студенти з тим же своїм молодіжним профкомом відвертими, то сміття ще довго не виноситиметься з хати.
«Привіт, коли починається і закінчується зимова сесія?»,- питає ще один ретельний молодий спілчанин, дякуючи попутньо студпрофкому за відповідь-консультацію, кому і коли належаться пільги на придбання залізничного квитка.
Що ж, з власного досвіду знаємо: щастя вчитися в альма-матер, а найбільше - канікули, мандри і відвідання рідного дому.