27.03.2025

 

Збереження національної ідентичності та зв’язку з Україною для дітей, які вимушено перебувають за кордоном, є надзвичайно важливим. Однією з ключових умов для цього є доступ до української освіти та визнання результатів навчання, отриманих у країнах перебування.

Нещодавно Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець презентував аналітичний звіт «Вимушене переміщення за кордон», у якому досліджено становище вимушених переселенців, зокрема труднощі у сфері освіти та умови, що сприяють поверненню українців додому. Дослідження базується на онлайн-опитуваннях, фокус-групах та моніторингових візитах у країни ЄС.

За даними звіту, за кордоном перебуває приблизно 1,4 мільйона українських дітей шкільного віку. При цьому: 15% дітей 5–11 років та 9% дітей 12–17 років не здобували жодної формальної освіти.

Молодші діти частіше навчалися виключно у місцевих школах через обмежені можливості української онлайн-освіти.

Серед опитаних в межах дослідження людей, які перебували за кордоном з дітьми до 18 років (зі своїми або з тими, про яких піклуються): 

• 8% не стикалися зі сферою освіти дітей;
• 25% не мали проблем у сфері середньої освіти дітей; 
• 67 % говорили, що в них виникали проблеми, повʼязані зі здобуттям їхніми дітьми середньої освіти у країнах перебування. 

Проблеми здобуття середньої освіти за кордоном(за аналізом опитаних батьків):

• 67% стикалися з труднощами у навчанні дітей;
• 40% зазначили мовний бар’єр як основну проблему;
• 29% – складність поєднання навчання в місцевій та українській школах;
• 25% – потребу у додаткових заняттях;
• 17% – фінансові труднощі;
• 13% – проблеми цькування за національною ознакою.

Проблема мовного бар’єру найчастіше фіксувалася в Іспанії (58%) та Німеччині (51%). Також вона спричиняла необхідність додаткових занять, що у деяких країнах було важко організувати.

Рішення поєднувати українську школу і місцеву батьки приймали з огляду на різні причини, зокрема: 

• невпевненість щодо майбутнього (повернення в Україну чи залишення за кордоном);
• потреба у вивченні української мови та історії.

Детальніше про проблеми професійно-технічної та вищої освіти, доступ до української освіти за кордоном та рекомендації органам влади читайте у повному звіті Офісу Омбудсмана.

Довідково 

Звіт підготовлений Офісом Омбудсмана у партнерстві з Офісом Ради Європи в Україні та аналітичним центром Cedos.

За матеріалами – Освітній омбудсмен