04.04.2025

 

4 квітня 2025 року набули чинності зміни, ухвалені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування» 18.12.2024 № 4158-IX.

Цими змінами до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнобов’язкове державне соціальне страхування», передбачено надання застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах як за основним місцем роботи (діяльності), так і за місцем роботи за сумісництвом.

При цьому нагадуємо, що відповідно до ст.13 цього Закону за страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види страхових виплат: 

• допомога по тимчасовій непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, догляд за дитиною віком до 14 років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років на весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною; 
• допомога по вагітності та пологах; 
• допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Згідно з ст. 17, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу у розмірі:

• 50% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
• 60% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п'яти років;
• 70% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;
• 100%середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років.

Водночас змінами не передбачено обмежень щодо кількості місць роботи за сумісництвом застрахованих осіб, за якими вони мають право отримати страхові виплати.

У випадку втрати працездатності через нещасний випадок і при цьому працівник перебуває у трудових відносинах з іншим страхувальником (за іншим місцем роботи ніж те, де стався нещасний випадок), такий страхувальник оплачує потерпілому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності за власні кошти. 

Розмір виплати – 100% середньої зарплати (оподаткованого доходу) незалежно від страхового стажу працівника. З шостого дня тимчасової непрацездатності фінансування лікарняних здійснюється Пенсійним фондом України.

Статтею 36 Закону України «Про загальнобов’язкове державне соціальне страхування» встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності (внаслідок нещасного випадку на виробництві/професійного захворювання) призначається та виплачується роботодавцем, у якого настав страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасного випадку, у розмірі 100% середньої заробітної плати. При цьому перші сімнадцять днів тимчасової непрацездатності оплачуються цим роботодавцем за власні кошти.

За матеріалами ЦК Профспілки працівників освіти і науки України