04.08.2025
Стати в обороні сільської школи не менш важливо для незалежності України, ніж акції за паралельні в державі структури зовнішнього управління, розмірковують досвідчені люди, позбавлені атракціонізму. Конкретно, йдеться про Хитрейківський ЗЗСО І-ІІ ст.
Сільську школу без обговорення з громадою місцеві депутати вирішили понизити в ступені вже за другою спробою.
Перша не вдалася в результаті громадського обговорення. Проти стали батьки, вчителі, територіальна організація освітянської профспілки, яку очолює Ірина Бродик. Вона й сьогодні в тандемі з Львівською обласною організацією Профспілки працівників освіти і науки України. Її голова Марія Яцейко, заступник і правозахисник Мар’ян Калин, Ірина Бродик надали цій справі розголосу, зокрема, щодо неправомірності процедури прийняття рішень місцевою владою. На цій позиції – депутатка, голова комісії освіти і науки обласної ради Парасковія Дворянин.
Аналіз ситуації з юридичним, фінансовим обгрунтуванням Ірини Анатоліївни, Мар’яна Мироновича подано на сторінці фейсбуку «Львівської Мануфактури новин». Йдеться про те, що, на жаль, не завжди рахують витрати на довіз дітей, ситуації під час довозу з небезпекою і сиренами (куди дітей ховати?), оплату праці водія, амортизацію транспорту, проблеми експлуатації автобуса на грунтових дорогах, втрату робочих місць і вчителів, а головне - моральних збитків.
Про цифррові показники, менше 45 дітей і нефінансування таких шкіл з державної субвенції (згідно з постановами Кабміну), йшлося нещодавно й на діловій зустрічі освітян Яворівщини із заступником міністра фінансів, за сприяння народного депутата Павла Бакунця. Ніби, знайшли порозуміння... Та, як мовиться: «не було, не було, й знову...»
Із наступного року, школам, де менше 60 учнів, загрожує ще масовіше закриття. А ...нема школи – нема села. Куди повертатися біженцям, сім’ям із дітьми, щоб не був пустопопрожнім на рівні держави заклик про повернення українців у «рідні пенати»?
Втім, з малого, майже півтисячі мешканців, з півтисячолітньою історією села Хитрейки, пішли ж на фронт чоловіки, щоб захистити право своїх дітей рости, вчитися, працювати, на рідній землі.
26 учнів у сільській школі в нинішній ситуації війни – немало! Праця вчителя з такою кількістю дітей дає чи не вищу якість, ніж там, де вона досягається більшою технічною оснащеністю. Державі потрібні не лише «технарі», а й особистості, і, часто, вони виростають саме у скромних сільських школах, де кожен учень – в учителя, громади – на виду. Для врахування таких, найдрібніших деталей життя, й обирають мешканці депутатів...
У Хитрейках, як сказала профлідерка Ірина Бродик, «школа, як лялька» – доглянута, готова відкрити двері юним сільчанам... Та й, певно, не лише профспілка, а й місцева влада мусить дорожити кожним робочим місцем, кожним сільським вчителем?!
Освітянська профспілка регіону запропонувала зберегти такі тимчасово нечисельні сільські школи, оформивши філіями опорних освітніх закладів. У деяких громадах цим правовим «вікном» зуміли скористатися, хто мізкує про завтрашній день громади, не прагне швидкого позбавлення від непростих проблем, яких і місцевій владі сьогодні підкидають чимало.
О. Подолян