20.09.2018

 

Костянтин Петрович Маркович 4-ий рік очолює профком Львівської національної академії мистецтв. Каже, не помічав колись за собою особливої громадської активності. Причина? Розповсюджена серед представників мистецьких професій. Це люди в собі, спрямовані на роботу душі. Та мабуть колегам видніше, хто на що здатний. Коли постало питання про обрання нового профлідера працівників Академії після довголітньої праці на цьому поприщі Марії Лосик, ініціативна група, однак, вдалася в серйозні пошуки кандидатури з головною умовою: щоб був здоровим урівноваженням адміністрації у справах виробничих та соціальних. Запримітили приват-доцента, викладача  «молодої» кафедри сакрального мистецтва Костянтина Марковича. «Людина з характером, незалежною позицією» - коротко охарактеризував колегу завкафедрою. Колективу цього було достатньо. Так і обрали його головою профкому вишу, де кожен - особистість з амбіціями, творчими фантазіями. Творчий досвід, успіхи, шлях від випускника та викладача мистецького коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. Труша теж додають поваги колег та керівництва. Маючи в руках завжди витребуваний фах іконописця, має талан та бажання працювати і виховувати молоду мистецьку паросль в Академії.  Викладає композицію, рисунок, іконопис, шрифти.

Що вважає своєю заслугою в громадській професійній організації? «Членство у профспілці не зменшується, навіть потроху зростає». Це нині й справді важливий індикатор авторитету організації. Каже, мав би більше уваги приділити інформуванню, точніше індивідуальній агітації щодо відпочинку та оздоровлення спілчан та їх дітей. Його члени профспілки – контингент, який відпочиває там, де принагідно й пленери можуть бути. Це Карпати, для прикладу, славнозвісна Криворівня чи щось в цьому дусі. Хто потребує, має проблему зі здоров’ям, профспілка надає матеріальну допомогу. Цінуються і фахові консультації профспілкових юристів обласної освітянської організації. Може й тому, що є ця наша професійна спілка, каже, нема проблем з виплатою зарплат та й усього соціального пакету. Залюбки і з користю, додає Костянтин Петрович, контактую з колегами – профлідерами інших вищих навчальних закладів Львова на ділових зустрічах та нарадах. Що ж, до свого ювілею – полудня віку – уродженець Львова, батько двох синів, художник Костянтин Маркович може додати справи громадські. З чим його щиро вітаємо і бажаємо здоров’я та творчої наснаги.

                                                                                              Ольга Лобарчук