18.01.2019
Голова профкому працівників Національного Лісотехнічного Університету України Анатолій Антонович Бойко відзначає круглу дату від Дня народження, 29-ий рік профспілкової діяльності, чверть століття профлідерства. Зауважмо, він обраний профлідером вищого навчального закладу в непрості і супердемократичні 90-ті, коли кожного просвічували спектрально. Головними досягненнями на громадській ниві вважає згуртовану команду профспілкових активістів, серед яких Олег Ференц, Лариса Яремчук, Любомира Новосельська та налагодження співпраці з ректоратом. «За всі ці роки не було серйозного конфлікту з роботодавцем, що можу потрактувати як авторитет громадської організації, хоч скрутних ситуацій було чимало, з них виходили спільно, долали труднощі і вирішували проблеми». Заповітне бажання: щоб наука в університеті фінансувалася на 10 відсотків від загального обсягу фінансування, а профспілка загалом була важливим фактором суспільного устрою, що можливе тільки за такого устрою держави, коли соціальні партнери шукають реальної співпраці з організованою громадою. Як відомо, продовжує Анатолій Антонович, майбутнє за тими державами, які потужні своїм рівнем науки. У нашій реальності індикатором є рівень заробітної плати науковця, інженера-дослідника, який, наразі, суттєво програє навіть підручному на будові, котрий отримує більше десяти тисяч гривень, а молодий кандидат наук - удвічі менше. Через фінансову скруту до виконання наукових досліджень, з відповідною оплатою, не залучається студентство, немає державної стратегії виховання нових поколінь науковців, а епізодичність чи любительство у такій справі не працює.
Анатолій Бойко звик мислити глобально, а тому не минає й нинішніх позитивів. Звичайно сьогодні, і контингент, і кількість студентів лісотехніки суттєво змінилися. Якщо раніше випускники Львівського лісотехнічного інституту, як висококваліфіковані спеціалісти, були відомі, як каже, від Курил до Закарпаття, від Карелії до Криму, то тепер кращі студенти мають можливість стажуватися в університетах Європи. Програма навчання студентів у лісотехніці, яка має чітке екологічне скерування, дає змогу проводити спільні наукові дослідження з науковцями Німеччини, Чехії, Фінляндії, стосовно екології Карпат, наближеного до природи лісівництва. Він сам - з родини лісівника. Пам’ятаю, признається, коли ходив з батьком збирати гриби, він з великою гордістю показував мені ділянки лісу, які сам насаджував. Мабуть через те, родина Анатолія Антоновича пов’язана із зеленим багатством України, лісовим господарством та лісовідтворенням, його дружина також випускниця Лісотехнічного, донька та онучка обрали також прабатьківську професійну стежку.
Втім, не з меншим захопленням Анатолій Антонович розповідає про свою другу внучку Оленку, яка обрала майже екзотичну професію – японську філологію. При цьому встигає мандрувати Європою у складі капели бандуристів «Дзвінга». Тут теж мабуть не обійшлося без української природи і породи: «співає, як соловейко», - жартівливо презентує молоде пагіння родини п. Анатолій.
Народився він на Вінничині, в селі Уладівка Літинського району. Дружину обрав з Магерова Львівщини. Так що прізвище, пов'язане з назвою етносу, оправдав перед поколіннями й географічно –живуть майже на Бойківщині.
В характері його – чи не найкращі вкраплення різних і багатих етносів України і українця: щиро вболіває за людей і родину, компанійський, виважений, природньо інтелігентний, - кажуть про колегу голова обласної організації галузевої профспілки Марія Яцейко та її заступник Галина Долішня, які успішно працюють з одним із кращих своїх профлідерів первинки в одній команді. Його неодноразово обирають членом Центрального Комітету освітянської профспілки.
Мене ж, як журналіста, завжди захоплювала його, мабуть, вроджена дипломатичність: навіть як робить зауваження, поправки, то це звучить як стимул і добра порада.
Свідченням пошани колег і керівництва громадської організації є поважні нагороди – золотий знак Центрального Комітету профспілки освіти і науки України, з нагоди ювілею - відзнака «Заслужений працівник Профспілки працівників освіти і науки України». Він – відмінник освіти України. Словом, професіонал, вірний громадянин своєї країни.
Редакція газети, знайомі, друзі, колеги щиро зичать Анатолію Антоновичу Бойку здоров’я і сили на нові добрі справи, радості від кожного прожитого дня, злагоди в колективі, достатку і многоліття.
Ольга Лобарчук
