17.03.2025

 

Проєкт першого профспілкового партнерства між Профспілкою працівників освіти і науки України та німецькою профспілкою GEW – це не лише старт нової співпраці. Це – змістовна відповідь на запит освітян про посилення їхнього голосу у трансформації освітнього середовища, а також крок до змістовнішого соціального діалогу в державі.

Під час презентації в Укрінформі, яка відбулася 14 березня 2025 року, і об’єднала представників профспілок, уряду, експертного середовища та педагогічної спільноти, стало зрозуміло: цей проєкт – це новий інструмент посилення ролі профспілок в освітньому процесі.

«Освіта – це драйвер економіки, але її фундамент – це педагог. Якщо ми не змінимо ставлення до вчителя в суспільстві, не створимо умов для його розвитку і захисту – втратимо кадри. Цей проєкт – це можливість започаткувати суспільний діалог про місце і цінність педагога, і профспілка тут є рушієм», – наголосив Сергій Романюк, заступник Голови Профспілки.

Мультиплікатори змін: хто посилить профспілковий рух

Одним із практичних результатів партнерства стане підготовка 150 профспілкових мультиплікаторів – активних освітян, які пройдуть навчання, щоб не лише відстоювати права колег, а й формувати нову культуру профспілкового активізму. Це – інвестиція в майбутнє профспілки як сучасного інститута, що здатен вести діалог на рівних з урядом та роботодавцями.

Проєкт охоплює і стратегічні напрями: захист трудових прав, залучення молоді та жінок до профспілкового руху, посилення міжнародної співпраці та соціально справедлива трансформація сфери праці.

Соціальний діалог – спільна справа Профспілки та МОН

Показово, що саме Міністерство освіти і науки України підтримуватиме реалізацію ініціативи. За словами заступника міністра освіти Андрія Сташківа, Профспілка є важливим партнером у розробці нової галузевої угоди.

«Соціальний діалог із нашими профспілками є важливим. Ми враховуємо їхні пропозиції та зауваження і вже зараз разом працюємо над новою Угодою. Цей проєкт дозволить підсвітити актуальні проблеми й залучити більше вчителів, вихователів, викладачів до публічної дискусії на запланованих семінарах», – зазначив він.

Під час презентації проєкту в Укрінформі педагоги, які брали участь у заході, також звертали увагу на важливі виклики, що потребують сьогодні спільного системного вирішення. Одним із таких є рівень оплати праці педагогів, особливо молодих фахівців, працівників закладів дошкільної освіти та вихователів дитячих садків.

Так, Лілія Легенька, вихователька дитячого садочка «Сонечко» з міста Корсунь-Шевченківський зазначила, що заробітна плата вихователів, зокрема молодих, залишається мізерною. Вона не спонукає залишатися у професії також педагогів-логопедів чи дефектологів, попри велике навантаження та щоденну віддачу. 

Студентські виклики та важливість підтримки молодих людей залишатися в країні і працювати на її відновлення та відбудову озвучили голови студентських профкомів Микола Спересенко Львівського національного університеті імені Івана Франка та Ігор Степанюк з НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Такий сигнал із професійного середовища вкотре підкреслює, що соціальний діалог, підтриманий профспілками, має включати конкретні кроки щодо підвищення статусу педагогів й підтримки молоді й науковців – не лише через нормативні документи, а й через справедливу оплату праці. А профспілка у цьому процесі – не просто структура захисту трудових прав, а активний учасник реформ у галузі освіти.

Профспілка в євроінтеграційних процесах 

Проєкт має й ширший контекст – європейську інтеграцію. Як наголосила директорка департаменту зайнятості Міністерства економіки України Дарія Андрюніна, соціальний діалог – це основа економічного розвитку країн ЄС. І  жодна реформа у сфері праці неможлива без участі сторін соціального діалогу. Україна взяла на себе зобов’язання посилити цей діалог, тому важлива залученість усіх сторін та партнерів до спільних дій. 

Також Дарія Андрюніна зазначила, що департамент уже має успішний досвід співпраці з профспілками при напрацюванні звітних документів для Брюсселю і запросила колег долучатися до розробки Стратегії зайнятості населення, адже подальша імплементація цього документу залежатиме від спільних кроків та бачення усіх партнерів соціального діалогу. 

Водночас німецька сторона звертає увагу, що українські профспілки поки що недостатньо залучаються до процесів євроінтеграції. Це і є зона зростання, над якою працюватимуть партнери.

За словами Маркуса Колля, керівника відділу економічного співробітництва Посольства Німеччини в Україні, українські профспілки, на їх переконання, добре розуміють проблеми працівників, хоч вони наразі не мають можливості багато працювати через війну. Він зазначив, що німецькі колеги мають партнерство з українськими профспілками і цей проєкт покликаний значно підсилити профспілкову роботу. 

«Ми готові допомагати Україні у рамках різних програм, надати освіту й гарантію добрих заробітних плат понад 90 тисячам українців задля готовності відновлювати свою країну після завершення війни», – зазначив Маркус Колль.

Готовність підтримувати цю ініціативу також прозвучала і від Представництва Фонду імені Фідріха Еберта в Україні, адже важливо інвестувати в освіту, щоб Україна не відставала від інших держав і не погіршувала соціально-гуманітарні стандарти життя. 

«Для нас цей проєкт – не просто міжнародна ініціатива. Це – точка опори для зміцнення профспілкового руху, нового покоління активних і вмотивованих молодих людей і реального впливу на зміни в освіті», – підсумувала Ольга Чабанюк, заступниця голови Профспілки та керівниця проєкту. 

Віримо, що перше профспілкове партнерство між Німеччиною та Україною відкриє нові можливості для того, щоб голос українських педагогів і Профспілки був не лише почутим, а й впливовим у формуванні освітньої політики, а взаємодія з урядом стала системною та ефективною! 

За матеріалами ЦК Профспілки