23.08.2018
Як працювати з учнями технократичного покоління так, щоб їм було цікаво й радісно відвідувати школу? Фахівці акцентують: сьогодні «монополія на знання вчителя закінчилася», учні мають різноформатний доступ до інформації. Як зробити вчителю так, щоб діти не пропадали у віртуальному просторі Інтернету, атракціями у якому вони часто-густо можуть запросто дати фору батькам і навчителям ? Це, на загал, щодо визначення суті нової української школи, про що керівництво від освіти Львівщини, зокрема, вирішили поговорити на старті нового навчального року з директорами шкіл, їх заступниками, керівниками відділів освіти та міськими, районними профлідерами, які представляли тут вчительство. Цю ділову зустріч на початку навчального року вирішили провести, поділивши область на кущові освітні зони, у формі так званої «панельної дискусії», яка в нашому традиційному розумінні слова має не найкраще сприйняття. Її визначення: «публічні дебати на визначену тему, які проводить група фахівців, котрі репрезентують різні точки зору». Отже, передбачає вельми підготовлену аудиторію і ще більш підготовлених фахівців для її ведення, щоб звучали різні точки зору для зав’язування конструктивної розмови. Кущовий принцип, на думку учасників зібрання в Дрогобицькій спеціалізованій ЗОШ №2, куди прибули керівники від освіти міста, району, Борислава, Трускавця, Стебника, одне з чи не найвдаліших нововведень. Дав змогу освітянам тісніше поспілкуватися, а обласному департаменту освіти діагностувати особливості, проблеми, психологічний клімат, над якими вартує попрацювати саме тут, щоб скерувати човен нововведень у необхідне русло і , як зазначила директор профільного департаменту ОДА Любомира Степанівна Мандзій, довідатися в цій регіональній категорії освітян, де ми знаходимося на шляху до мети – новобудови НУШ.
Вчитель - особистість
Однак, декларуючи нову психологію і атмосферу в освітньому просторі, що є основою нової української школи, створити її на самій «панельній» розмові з керівниками освіти не вийшло. На думку учасників, вона їм нагадала методоб’єднання і виробничу нараду, де чимало проблем, але які не спонукали учасників до вільного висловлення думки. Із зали задали запитання троє учасників, одна з яких не поскупилася на три актуальні. Йшлося про подальше функціонування груп продовженого дня, їдалень, дошкільної установи, рівня викладання математики в загальноосвітніх і спеціалізованих школах, її місця в ЗНО, про структуру навчального року і виробничого навантаження на вчителя та учня.
На серпневому зібранні теж десь, мабуть, проявився один з головних викликів на шляху до нової української школи - боязнь і страх вільнодумства. А, може, й головний виклик, бо лише розкований самодостатній педагог може виховувати особистість, про яку присутній голова міста Дрогобича Тарас Кучма висловився так: нашому суспільству бракує індивідуальностей,сміливих, зі своєю позицією і думкою в житті, які природно люблять свій дім, вулицю, місто, свою державу. Виховати таких з любов’ю і духовністю - ваше непросте завдання, яке повернеться вам, усім нам сторицею. За словами Любомири Мандзій і, як засвідчила певна практика співпраці, сам урядник мусить бути теж готовий до виконання цієї місії, бо лише зусиль вчителя для цього недостатньо. Важливо, як наголошували модератори в залі: технічне оснащення шкіл, класів. Кошти, які виділила на це держава, не освоєні вчасно через неспроможність вітчизняних виробників задовільнити раптом підвищений попит на парти та інші меблі, непростий механізм тендерних процедур і, звикло, людський фактор. Він, звичайно, різний. Як розповіли в кулуарах, представники шостої та сьомої Стебниківських шкіл Любов Шимко та Ірина Волощак, - молоді вчителі, які готові у своїй професії «гори перевернути», та так, що акцентований на неконференції страх і боязнь перед змінами, вочевидь, явище дещо ситуативне, яке може бути оперативно і демократично усунено керівництвом освіти. Вони задають тон не лише в подоланні матеріальних, а й моральних бар’єрів. Мої візаві назвали вчителів - своїх колег Оксану Кулик та Наталію Мичудь, які, керуючись християнським і загальнолюдським принципом (за їх же словами): «хто офірує на церкву, а хто на школу», за свій кошт, випереджаючи події, обладнали свої кабінети за вимогами НУШ. До слова, обидві молоді особи чи не з учительських династій, з повагою до спадкоємності поколінь. Попри те, в ЗОШ №7 вже півроку ніяк не знайдеться вкрадений кимось колись кабель для відновлення інтернетзв’язку.
Є й такі поблеми, як зазначила керівник освіти з Борислава Елла Качмарчик, що на 10 шкіл - дві інтерактивні дошки.
Цікавий досвід співпраці школи з батьківською громадою подала одна з керівників 9 експериментальних у області шкіл, директор школи «Світанок», Лідія Андрушко. Коли на «ранкові зустрічі» учнів запросили батька- юриста з цікавою темою розмови, то він «готувався до дітей, щоб його слухали, більше, ніж до судових засідань». Тоді, каже, й батьки розуміють сутність праці вчителя.
Звучала думка, що одним із чинників виконання місії вчителя в суспільстві є професійна конкурентність. З практики експериментальної школи-господаря цієї ділової зустрічі, директора Дрогобицької СЗОШ № 2 Лариси Панькевич, - велике значення має «хвалити вчителя», який вміє, знає, старається, експериментує. Як наголосила на зібранні голова обласної організації галузевої профспілки Марія Яцейко, вчитель має мати за свою пріоритетну в суспільстві працю матеріальну сатисфакцію, Профспілка бореться за те, щоб вчитель не відчував себе бідаком на фоні учнів, мав можливість придбати потрібну книжку, одягнутися, відпочити, придбати відповідне технічне оснащення. На такій діловій кущовій зустрічі в Бродах за участі Міністра освіти Лілії Гриневич, профлідер висловила і подала листа з ключовими соціальними проблемами вчителя, за реалізацією яких слідкуватиме і контактуватиме з Міністерством та народними депутатами.
Учасники цієї неконференції відзначили креативність секційних занять з фахівцями - кандидатом філологічних наук А.М.І. Богосвятською «Позитив і радість у школі: система валеохвилинок», спеціалістом департаменту освіти ОДА М. І. Васюник-Кулієвою «Впровадження інклюзивної освіти», кандидатом педагогічних наук Н.М. Пастушенко «Медіаосвіта в сучасній українській школі», психологом О.М. Приведою «Гендерні аспекти у професійній діяльності вчителя в НУШ».
Ольга Лобарчук
