08.04.2014

 

Марії Іванівні Ричель - скарбникові районної освітянської профспілки з Буська – сорок п’ять. Цей вік можна називати, бо пані Марія, як мовиться, знову “ягідка ”, хоч має двох дорослих доньок і дворічну внучку Єлену.

Яке то щастя, сказала моя товаришка, бути такою молодою бабусею! Отже чи не найголовніше у неї є… Сама Марія Іванівна каже: “Щаслива сім'єю і роботою, яка мені до душі”. Трудовий колектив не змінює. Цьогоріч минає 15 років з часу, коли ветеран, екс-районний профлідер Роман Почапський запросив її, здібного молодого бухгалтера відділу освіти, працювати ще й скарбником у районній галузевій профспілці.

 - З того часу, - признається Марія Іванівна, - у мене в роботі, наче друге дихання відкрилося. Подобається разом з головою профспілки приймати людей, допомагати їм.

Беру участь, каже, в засіданнях профкому, опікуюся народним вчительським хором “Освітянка”. Приходжу виплатити відряджальні, підбадьорити, бо ж на репетиції їдуть працівники освіти з усіх куточків району, навіть з найвіддаленішого (поза 50 кілометрів) села Соколівка на Бузеччині. За те наших хористів і їх керівника Івана Закревського шанують в районі!

Марія Ричель прийшла в управління після закінчення факультету економіки і бухгалтерського обліку понад чверть століття тому - на відповідальну посаду бухгалтера з матеріальних цінностей. Здавалося, на суміжну профспілкову, де чимало праці на громадських засадах, часу не стане. Але час, наче додався, роз’яснилося наче, запрацювала душею. Тепер не уявляє себе без цієї громадської організації, без свого освітянського колективу.

Агітує своїх колег – аргументовано, прикладами з повсякденного виробничого життя - про вибір на користь профспілки. На мобільному, додає по секрету, чи не чверть всіх номерів телефонів обласної організації профспілки працівників освіти і науки: Марія Григорівна, Галина Мирославівна, Ганна Павлівна, Леся Богданівна, Ірина Зіновіївна. А що вже казати про профспілкових юристів Мар’яна Калина, Василя Корчинського та Мирона Малярчина. “Ніколи не відмовлять у фахових консультаціях, у будь-яку хвилину виручать, розтлумачать не лише нюанси Закону про профспілки, а й всі, що стосуються життя і освіти.

-         З таких моментів і складається довіра до організації, відчуття дружнього плеча, солідарності, людської товариськості, – щиро роздумує Марія Ричель. - Так створюється душевний комфорт, щастя, любов до батьківщини, яку уособлюють сім’я, колеги, друзі. Усе це переростає в почуття патріотизму до рідної землі зреалізованої людини.

Такою і вважає себе колишня випускниця Львівського державного аграрного університету Марія Ричель, якій профспілка допомогла знайти і проявити себе. Вона за професією - бухгалтер, а за покликанням - громадський активіст.

Приємно, коли вдається допомогти людині, долучитися до організації свят і концертів,  які приносять  моральне задоволення, яке словами й не перекажеш.

Ми теж його отримали, поспілкувавшись з пані Марією, сказавши добре слово з нагоди дня уродин спілчанці, яка  його чесно   заслужила.