16.03.2018

 

Віра Степанівна Краєвська – голова Кам’янка-Бузької районної організації профспілки працівників освіти і науки України зустрічає свій ювілейний День народження. Її організація часто на слуху серед колег Львівської обласної галузевої організації профспілки, але не завжди пишемо про усі добрі справи районного профлідера та  її понад півторатисячної організації. Доводиться поважати своєрідну внутрішню установку Віри Степанівни: якщо багатьом подобаєшся, то це багатьом не подобається. Така вже людська природа. Тому вона надає перевагу позиції - просто працювати. Як результат, попри всі нагороди, які можна було отримати за свою працю в профспілках, вона отримала, та найбільшою, за її словами, є проста і буденна, коли йдучи вулицею зустрічає освітянина,  який, як нещодавно, скаже: зі святом Вас. «Яким?» – перепитує. «А таким, що ми з Вами побачилися...»

- І все ж що змінилося, - питаю профлідера,  у вашому житті за останні роки? Підросли двоє внуків від сина і доньки, тішить наша сімейна злагода, і вони, як завжди,  приїжджають на родинні недільні обіди до бабусі. Успішно без втрат проходимо адмінреформу і утворення окремих територіальних громад». Розширилася сфера потреби у профспілці...

- Ну те, що ми з Вами змогли поспілкуватися лише увечері, після Вашої роботи у атестаційній комісії Жовтанецької ОТГ –  факт, на якому я Вас застала.

- Це так, і це звикло, - запевняє Віра Степанівна.

Нещодавно отримала  запрошення    голови профкому первинної організації  та її заступника  опорної школи №1 на бінарний урок з історії та християнської етики. Урок отримав надзвичайно схвальні відгуки колег. Були присутні 19 учителів району. Опісля з освітянами просто поспілкувалися.  Запитували про все:  про  зміни   в умовах реформування освіти,  що чекає освітян у нещодавно створеній Кам’янка-Бузькій ОТГ, чи збережена 20% виплата за «престижність» праці, коли відбудеться перерахунок заробітної плати і чи побачать освітяни обіцяні на 25% підвищені зарплати та інше. Люблю такі зустрічі, буквально засипали мене питаннями. На одне хтось відповів за мене:  «Та то фанат профспілки».

 20 років  Віра Краєвська очолює потужний загін Кам’янецьких освітян. Коли обирали на цю посаду, особливого захоплення не відчувала.  З роками здолала перепони, яких боялася, і,  як відповідальна людина,  відчула «смак» даної роботи .  Просто, мабуть, зуміла перетворити будні у свято праці. Як? Щодня – до людей.  І туди, де виникають проблеми – насамперед. Який би результат не був, все ж результат праці. Не йде - летить і переконує: економити на професійній спілці – справа остання, особливо для освітян, на яких люди рівняються. У цей важкий час – Профспілка-  це чи не єдина організація, яка завжди намагається підставити плече, вислухати, зрозуміти. Скільки цікавих справ разом зробили, скільком людям допомогли – не злічити.

Важливий момент – співпраця з керівниками відділів освіти, їх у неї поки що два - з вересня буде три  та владою. Нарікати гріх-вдається домовлятися, адже ми всі разом працюємо на вчителя.

   Про директорський корпус району у Віри Степанівни – тільки добрі слова . Цьогоріч, у січні, профспілка організувала їм поїздку до Львівського профспілкового Будинку вчених. Відбулася ділова зустріч з головою обласної галузевої профспілки освітян Марією Яцейко, профспілковими юристами. Гості в процесі ділових діалогів, за філіжанкою кави теж,  отримали максимум інформації з культурологічних, організаційних, правових питань. Опісля керівники із задоволенням переглянули у кінотеатрі «Планета кіно» фільм «Кіборги».  Це теж штрих до престижності організації.

Не упускає районна профлідер і такого, на її думку,  мотиваційного моменту, як профінформкутки у кожній первинці. «Жоден, переконана, не пройде повз, коли у районній організації   на видному місці Профспілковий вісник    сповіщає про все, чим живе сьогодні Профспілка».

 Віра Краєвська, кажуть колеги, працює з душею і без пафосу. Психолог, людина критичного сприйняття дійсності і голова профкому Добротвірської школи Наталія Топольницька додає: «Бог дав Вірі Степанівні, вчительці, прекрасному філологу, дар поєднання доброти і стійкості. Інакше не можна йти з професійними і нашими людськими проблемами до влади. Солоденьку проковтнуть, тверду, ну самі знаєте, що зроблять у наш непростий час. Зрештою, подивіться на неї, шановану маму, бабусю, все ж навіть на зовнішності написано: охайна, з гумором, більше 40 їй не дасиш. А що тільки я знаю: пройшли ми з нею і боротьбу, і людські трагедії, перемогло краще. Зі святом Вас, Віро, і невгамовною вірою у краще».

Залюбки приєднуємося до цієї думки. Якщо разом, якщо більше добра від кожного, то й у державі примножиться позитиву.